Пастор
Николай Главник

Боротьба у сфері духа 1

Тип статьи:
Авторская

Сила церкви для духовної боротьби

Духовна боротьба для віруючого є актуальною і водночас не зовсім зрозумілою. Часто в харизматичних кругах звертається увага на духовну боротьбу, якна поєдинок з Сатаною, або на такі практики, як вигнання бісів, або чудесне зцілення хворих. Духовна боротьба – це боротьба у сфері духа, духовними способами. Тут можна говорити і про атаки диявола і про конфлікти поміж людьми. Тут є сфера оборони і сфера наступу. Можна казати і про фронт і про тил та стратегію виживання. Досить цікавим є проаналізувати ворожі сили, що воюють проти нас: не лише сам Сатана, а його злі духи, хитрощі, різні пастки, ложні вчення, лукаві стратегії і тому подібне. Уся система цього світу і навіть ми самі в плоті є знаряддям духовних воєнних тактик боротьби проти нашої безсмертної душі. Алене лякайтеся – перевага на нашій стороні, якщо ми знаходимося з Христом Ісусом, який помер за нас.1Ін.4,4: «Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі»

Сьогодні легко уявити те, що відбувається в духовній сфері, порівнявши це із ситуацією на Україні, коли ідуть бойові дії. Багато з нас вже розуміють, що таке АК, БМП, ПЗРК, град. Ми можемо кожного дня бачити танки і чути про сотні вбитих та поранених солдат.

Для нас сьогодні стала відомою нова сфера ведення війни поміж народами – інформаційна війна, яка є страшнішою і масштабнішою по кількості жертв у порівнянні зі звичайним вбивством. Людина, заражена вірусом шкідливої інформації, вже не потребує зброї, умов, часу та грошей, щоб нищити ворога, — вона все це знаходить сама і використовує як їй заманеться і де їй заманеться. Стає просто невідомо: хто свій, а хто ворог. Отож люди починають вбивати один одного, руйнувати місце, де самі живуть і знищувати самих себе. Ми не повинні жахатись цьому – «належить цьому так бути», каже Ісус. Бог все контролює!

Ми це порівнюємо, щоб яскравіше уявити суть духовної боротьби і нашу в ній задачу. Апостол Павло кілька разів нагадував про таку боротьбу.

Наприклад, в 1Петра написано, що ворог завжди напоготові, щоб завдати ударпроти нас. 1Птр.5,8-9: «Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти. Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі»

У посланні Ефесянам перераховані озброєння, які потрібні у війні – усі вони є духовними. Еф.6,10-12: «Нарешті кріпіться в Господі та в могутності його сили. Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським. Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах».

В 2 посланнідо Коринтян також вказано, що зброя наша є духовною для духовної війни.2Кор.10,4: «бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь».

Ще одна річ, яку обов'язково треба розуміти у духовній боротьбі — для ведення війни потрібно мати владу і потрібно мати силу. Влада дає нам право воювати, сила необхідна для перемоги.

Наприклад, коли ми в сьогоденному житті (по плоті) бачимо перед собою людину з погонами, тобто представника влади, то ми розуміємо, що маємо справу не з особистістю конкретного чоловіка, а з силою, що стоїть за його плечима: служба порятунку, охорона, армія чи міліція. Наказ, або заборона цієї людини для нас є перевіркою, чи ми поважаємо цю владу, чи ні. Чи ми приймаємо цей порядок, чи хочемо порушувати і не боїмося покарання. Кожна влада підкріплюється відповідною силою.

Так само і влада, яку Ісус Христос дав церкві також підкріплюється силою — силою Божою. Сьогодні я нагадаю кілька складових цієї сили: терпіння, прощення, любов, молитва. Владу ми отримуємо прийнявши Господство Ісуса Христа і ставши членом церкви Христа. А силу використовуємо через пізнання духовних принципів, віру в Господа і сповнюючись Святим Духом.

Про це можна говорити багато і детально, але я бажаю сьогодні торкнутись лише зрозуміння духовної війни. Моя ціль, щоб кожен усвідомив де наш фронт і в чому наша сила перемоги.

2Кор.10,3-5: «Ми, ходячи в тілі, не за тілом воюємо, бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові»

    1.Нам потрібно розрізняти плотське від духовного. Хоча ми живемо у фізичному світі та існуємо в тілі, все ж таки у нас є і душа і дух. Тому апостол посилається на те, щоб ми розрізняли одне від другого. Також боротьба: є тілесною і є духовною.

    Якби церква завжди в історії це розрізняла, то не було б інквізицій і не було б поєднання мирської влади з церквою. Сьогодні також, розрізняючи одне від другого ми будемо знати як реагувати нам на усі воєнні події в нашій країні.

До сфери тілесної боротьби можна віднести окрім військової зброї ще інші методи: вплив, авторитет, сила переконання, маніпуляції, страх, почуття вини, обман, зв’язки, положення, медіа, таланти, фізична сила, краса і т.п. Використовуючи цю тілесну зброю люди ведуть різні війни, знищуючи своїх ворогів і отримуючи свою перевагу.

«Зброя нашої боротьби не тілесна». Церква не користується мирськими стандартами і мирськими методами. Церква має духовну зброю: істина, віра, праведність, спасіння, Слово Боже, молитва, терпіння, прощення, любов та інші духовні речі. Про це записанов Еф.6, Га.5, 1Кор.13 та інші.

2.Застосовуючи духовну зброю церква користується Божою силою.

Рим.8,37: «Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас» — Бог Сам воює з нашими противниками, а нам дає перемогу! Наша перемога завдяки Ісусу Христу!

Пс.62,12: «Одне сказав Бог, оці дві речі чув я: що сила Богові належить», — усвідомивши цю річ, ви перестанете доказувати свою правоту в особистих конфліктах і воювати за «справедливість». Ви просто станете молитись Богу терпеливо очікуючи результату від Нього.

І в цьому є сила. Наша духовна сила в тому, щоб не використовувати свою перевагу по плоті. Чоловік, котрий стримує свій гнів, не йде на поводу у похоті, не застосовує своїх природніх переваг є сильним чоловіком! Пр.16,32: «Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста»

Жінка, котра опановує свої емоції, яка любить недостойного поваги і розуміє, що таке скромність та покірність – є дійсно сильною в Господі жінкою!Еф.4,31-32: «Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою. Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив».

    Ми постійно на фронті. Нашим противником може стати наш ближній – чи в сім'ї, чи в церкві. Ми воюємо, не для того, щоб їх знищити, а для того, щоб придбати ворога для Христа. Саме тому ми говоримо про любов, терпеливість, прощення і молитву. Застосовуючи духовну зброю ми приймаємо перемогу від Бога, який смиряє гордих, переконує єретиків, навчає простих, напоумляє несправедливих, заспокоює злих, утихомирює буйних, карає неслухняних …

    3.Ціль нашої духовної боротьби – «зруйнування твердинь».«бо зброя нашої боротьби… на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми і всяку гордість…»(5).

Твердині – це блокпости. Фортеці, що служать захисту більшої території, яка слідує за блокпостом. Отже ми ведемо духовну війну для знищення ворожих блокпостів, які заважають людині слухатись Христа Господа. Що це за блокпости? – Ап. Павло пише про «задуми» та «гордість». Ми не можемо знати того, що в людині – ні її думок, ні мотивів, ні задумів. Ми також самі по собі безсилі боротися з людською гордістю. Але ми знаємо Того, Хто проникає в серце і судить наміри і мотиви – це Бог до якого ми молимось і розкриваємо перед Ним свої бажання і свої цілі. Саме в цьому виражається духовна боротьба. Боротьба через молитву!

Бог надає нам Своє Слово, віру, любов, силу терпіти і прощати. І таким чином ми наближаємось до своєї головної цілі – «взяти в полон розум на послух Христу». Іншими словами можна сказати, наша ціль – придбати душу для Христа.

В тілесній боротьбі всяка дія зустрічається протидією. Слово на слово, образа на образу, удар на удар. Все крутиться навколо справедливості. Але в духовній боротьбі є щось вище, ніж справедливість. Справедливість не вирішує конфлікту. Тюрма не виправляє злочинця. Лише любов, прощення і благодать мають силу змінювати. Це вже духовна зброя!

Хто б він не був – чи член сім'ї, чи твій брат по вірі, — якщо ви опинилися в стані війни, то воюйте з ним духовною зброєю: молитва, терпеливість, прощення, любов. Точно так же і у відношенню до себе самого, воюючи з своєю плоттю.

Ісус Христос для нас є прикладом духовної боротьби. Він був рівноцінним Богом Вседержителем, але за час свого земного життя Він ні разу не застосував своєї сили – в усьому Він покладався на свого небесного Отця.

Мф.26,47-53 – спроба учнів захищатись. Господь Ісус є Господом і у Його розпорядженні мільйони сильних і озброєних ангелів, що можуть знищити усіх ворогів і не допустити хреста. Христос не скористався ними, бо Його смерть і страждання були доказом Його любові і прощення. А чи часто ми готові постраждати заради прощення і любові до іншого?

Його молитовне життя будо досконалим – Він ночами проводив час наодинці з Богом. А скільки часу ми присвячуємо на молитву? І чи є молитва для нас засобом боротьби — боротьби з гріхом, боротьби зі світом, боротьби з плоттю?

Отже Церква Христа має владу вести духовну боротьбу. Уся зброя для боротьби є духовною. А сила, необхідна для перемоги знаходиться в Бозі!

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!