Пастор
Николай Главник

Великодушність Давида

Тип статьи:
Авторская

Про Давида написано більше 80-ти розділів (3 біблійні книги). Ми вибірково розглядаємо найцікавіші історії про Давида і вчимося важливих уроків з його життя. Ми читали раніше про:

Помазання через Самуїла; Битву з Голіафом; Дружбу з Йонафаном; Зустріч з Саулом; Знайомство з Авігеєю.

Сьогодні ми прочитаємо історію про військове зіткнення Давида з амалекитянами і його великодушне ставлення до своїх соратників.

Сталося так, що Давид зі своїми людьми півтори року перебував на філістимській території в місті Ціклаг. Він там ховався від Саула і здружився з філістимським царем (27,1-4). Одного разу філістимляни вирішили воювати з Ізраілем і Давид готовий був до їх приєднатися, та його філістимські князі «вигнали» з поля бою і відправили назад до Ціклагу (29,1-7). І саме в цей час трапляється лихо…

30,1-5Захват Давидового табору — Ціклагу

Спробуйте уявити собі ситуацію, в якій опинився Давид і його люди. З однієї сторони – їх не прийняли у військо, щоб воювати і таким чином заробляти на проживання. Їх запідозрили в зраді і відправили до дому. З іншого боку – інша біда: коли прийшли до дому, до своїх жінок, то побачити, що нема ні дому ні жінок, ні дітей. Інші вороги, амалекитяни, напавши все зруйнували, спалили, ограбили і взяли в полон їх рідних. Свої образи воїни переносять на Давида. Адже саме Давид був їх лідером, він очолював їх воєнні походи, забезпечував безпеку їх родині проживання на чужій території.

30,6-8 Давид кріпився духом у Господі

Зазвичай, коли люди потрапляють в скрутні обставини, вони шукають причини – чому так сталося, і шукають винуватих – хто за це відповідатиме. Усю свою біль, розчарування і гнів люди, що були з Давидом виливають на Давида. Вони навіть вирішили побити його камінням. Хтось мусить бути покараним! Це таке неписане почуття справедливості – знайти винного, або якщо неможливо, то визначити козла відпущення і його вбити.

ØНаші емоції такі, що вони обов'язково повинні кудись проявитись. Якщо це емоції негативні (обурення, гнів), — то біди не уникнути. Панувати над своїми почуттями, особливо над сильними, не всім під силу. Цього потрібно вчитися і правильно їх виражати. Найгірше контролювати емоції натовпу – вони стають зовсім некерованими.

«Що місто збурене й без мурів, те людина, що не панує над собою» Пр.25,28

Давид також переживав те саме, що і всі. У нього також сталося горе і його жінка в полоні. Але реакція Давида була іншою він є прикладом для нас: «однак Давид кріпився духом у Господі своїм Бозі». Як це зробити практично?

1 )Його Господом був Бог. Бог був паном для Давида і його поступків. Тобто він керувався вказівками і волею Бога, а не ситуацією, що виникала і змінювалася.

2) Давид дав перевагу розуму, а не впадав в переживання. Він почав обмірковувати план, як вийти з скрутного положення: можна погнатися за ворогом і відібрати полонених.

3) Конкретна практична дія була ліпшою ніж пасивне оплакування. Люди були мобілізовані до цілі і їх обурення стало стимулом осягнення цієї цілі.

ØДля нас урок: покладатись на Господа в самій скрутній ситуації. Ми не знаємо, коли може трапитись лихо – необхідно постійно перебуввати в тісних відношеннях з Богом!

30,9-10 Давид вирушає вслід за ворогами

Сильно напружена обстановка, далека дорога і інтенсивне переслідування вибило їх із сили. 200 чоловік втомилися так, що не могли переправитись через потік. Вони ослабли і зупинилися, а решта 400 – вступили в бій. Зверніть увагу: ті, що відстали і втомилися не були лінивими, чи байдужими. Вони також йшли на війну, рівно з усіма готові були воювати і служити Давидові.

30,17-20 Давидова перемога

Давид переміг – повністю врятував полонених і майно, а ще й відібрав усе у ворогів. І не могло бути інакше. Не тому, що Давид так сам собі вирішив, а тому, що Бог йому так велів.

ØЧудесні і знамениті перемоги у нашому житті трапляються не від того, що ми такі розумні і сильні, а тому, що бог так допускає. Саме така думка, що Бог хоче, щоб ми подолали перешкоду і осягнули певну ціль допомагає здійснити задумане і вийти переможцем. В Біблії це називається «вірою» — Євр.11,1: «А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого».

Ще один фрагмент прочитаємо і візьмемо повчальний урок для себе:

30,21-26Всім приділять порівну – це здобич від ворогів господніх

Тут описана справедливість Давидова, яка відрізнялася від справедливості інших воїнів. У кожного з нас є своя справедливість, яка враховує нашу вигоду і наші особисті переконання. За цю правду ми воюємо з іншими людьми і яку ми відстоюємо. Проблемою стає те, коли хтось починає «оцю свою» справедливість називати Божою і виступати в ролі Божих слуг праведності.

Одні з людей, що воювали поруч з Давидом, які проливали кров і витрачали свої сили сказали так, по їх роздумам дуже справедливо: 22.

Натомість у Давида була інша справедливість: «Всім приділіть порівну»(24). Давид розумів, що війна належала Богові, так само, як і здобич. Свою роль він бачив лише в тому, щоб виконати свою справу, а розпоряджатися ішними… ділити здобич… «ПО БОЖОМУ», — з користю для інших: адже вони також частина армії Давида, вони також йшли на війну, вони також прагнули здолати ворога і звільнити своїх дітей, жінок! У них були інші можливості та сили слабші. Але це не принижує їх і не робить гіршими.

ØСьогодні ми не відбираємо у Божих ворогів землі і золото, але чесним трудом заробляємо прибуток – здобич: зарплата, бізнес, оренда, подарунки, девіденти, виграш та інше. Це наша здобич. По праву нам належить. Це справедливо, адже ж я працював, я воював, я знемагав і проливав піт і кров.

…Поділитись з кимсь? Подумати про користь іншого?.. Часто так далеко ще ніколи ми не думали. А варто було б. (26).

«Яка користь, коли світ здобуду, а душу скривджу?» (Мар.8,36)

Дії.20,35: «Я вам усе показав, що, працюючи так, треба захищати немічних і згадувати слова Господа Ісуса, який сам сказав: Блаженніше давати, ніж брати».

Отже благородство і великодушне ставлення до своїх соратниківбуло справедливим для Давида. Він покладався на бога і шукав його волі. Нехай же і ми такими будемо і так проявляти своє піклування про тих, хто поряд.

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!