Пастор
Николай Главник

Вигідна пропозиція

Тип статьи:
Авторская

Йдучи на базар ми пробуємо скласти з продавцем вигідну угоду: хочемо купити найкращі продукти за найнижчу ціну. Тим самим часом продавець часто має іншу ціль: Продати найгірший товар за найвищу ціну! Тому часто доцільним є торг – середня домовленість поміж нами за ціну та якість товару.

Не так відбувається у відношеннях наших з Богом. Бог з нами не торгується, а умови, які Він пропонує – вигідні для нас самих. Тобто, Бог надаючи нам пропозицію переслідує нашу ж вигоду! Читаємо знайоме нам повеління:

Еф.6,2-3: «Шануй батька свого і матір — це перша заповідь з обітницею: щоб тобі добре було і щоб ти на землі був довголітнім».

Правда ж вигідно?! У Біблії є багато різних повелінь і законів. Але, погодьтеся, не при всіх їх стоїть тут же вигідна пропозиція. Є різні обітниці небесної нагороди і віддаленого щастя, але в цьому тексті читаємо про щастя тепер на землі.

Думаю, що для тих, кому адресований цей текст, дуже зрозумілим є ця умова. Вони кажуть: «хочу жити і бути щасливим!» Це наші діти. Це діти, що мають живих батьків. Повага до своїх батьків сьогодні є досить тяжким іспитом для багатьох дітей – тому саме і записано це повеління з обітницею….

Для того, щоб прийняти вчення про повагу до батьків необхідно спершу розглянути саме поняття поваги, як життєвий принцип (пошана, респект, почесть). Це слово дуже близько пов'язане з честю, великодушністю, вихованням, ввічливістю, етикетом поведінки в суспільстві, люб’язністю, вдячністю та непорочністю. Взагалі, повага є ознакою благородної душі і може виражатися по-різному. Зрозумівши цей внутрішнійжиттєвий принцип шанування ми тоді зможемо його направити до своїх батьків.

В Біблії є прямі повеління поваги що до різних людей:

-Діти, щоб шанували своїх батьків

-Жінки, щоб шанували своїх чол

-Менші, щоб шанували старших

-В церкві, щоб шанували пасторів

-Є веління вшановувати вдовиць

-Взаємна пошана

-Заклик до шанування вищої влади

-Повеління шанувати Бога

-Пр.15,20 Розумний син веселить батька, | дурний же матір свою зневажає

-Еф.5,33 … жінка нехай поважає чоловіка

-Лев.19,32 Перед сивим волосом мусиш підвестись і особу старого шанувати

-1Фес.5,12-13Прохаємо вас, брати: поважайте тих, які серед вас працюють і які над вами в Господі старшують та на розум вас наводять.Шануйте їх у надмірі любови за їхню працю

-1Тм.5,3 Шануй удовиць, тих що справді вдови.

-Рим.12,10 Пошаною один одного випереджайте.

-1Птр.2,17 Усіх поважайте, … Бога страхайтеся, царя шануйте

-Іс.8,13 Господа сил — його шануйте як святого; його ви маєте боятися, перед ним маєте тремтіти!

Бог навчає кожного з нас цій важливій рисі поведінки серед людей – повазі. Кожен поступок поваги високо цінується в очах Бога і завжди є нагорода. Причому нагороду маємо також і від людей, до яких проявляємо свою пошану. Наприклад, коли приймаємо і проявляємо любов:

Мф.10,41: «Хто приймає пророка, тому що він пророк, той одержить пророчу нагороду, і хто приймає праведного, тому що він праведний, той одержить праведничу нагороду».

«повага – це уміння обмежувати свою свободу для того, щоб не обманути очікування тих, хто поставлений Богом над тобою»

Три моменти випливають з цього визначення:

1.Хоча люди усі рівні перед Богом і кожен є значимим, але в функціональних обов'язках та ролях життєвих є ті, хто над нами і ті, хто знаходиться нижче нас. Причому, таку ієрархію встановив Бог серед усіх людей.

Наприклад, батьки незалежно від свого віку завжди знаходяться вище своїх дітей. І особливо це варто пам'ятати, коли діти дорослішають і стають розумними та сильними.

2.У нас у всіх є своє місце і роль. Якщо ти учень, то не вчитель. Якщо ти син, то не батько, … А усі, кому ми маємо виявляти свій респектмає очікування згідно з своїм положенням, чи місцем серед людей. Т.з. вони мають певні бажання, потреби, що ми можемо їм забезпечити. Отже, такі очікування легко обманути.

Наприклад. Коли діти малі і батьки вкладують в їх розвиток свої фінанси, здоров'я, все життя і при цьому очікують, що їх син буде мудро цим розпоряджатись і виразить вдячність і піклування про них в старості, принесе користь суспільству … буває цей син марнує багатство і розмінює своє життя на гульню, пияцтво та розбій. Це обман очікувань. Це неповага до своїх батьків, до людей і до Бога.

3.Кожен має своє свободу на життя, поступки, слова і совість. Ми дуже її цінуємо і боремося за самостійність, незалежність та власні привілеї. Але чи уміємо ми обмежувати свою свободу проявляючи повагу? В цьому виказується наша вихованість.

Наприклад, доросла дочка цілком самостійна, щоб зробити свій вибір, організувати своє життя та користатися оточуючими забавами. Але чи проявляє вона свою повагу до матері обмежуючи свої прагнення та прислухаючись до її досвіду?

Отже, повага – це уміння обмежувати свою свободу для того, щоб не обманути очікування тих, хто поставлений Богом над тобою.

Рим.12,9-10:«Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра. Любіть один одного братньою любов'ю. Пошаною один одного випереджайте».

«Неповага до інших є ознакою гордині і зарозумілості, показником неадекватної самооцінки людини і її недоброзичливості. Неадекватність розцінюється нездібністю людини справедливо оцінити і признати чиїсь достоїнства, цінувати їх і відноситись до інших так, як вони цього заслуговують по праву».

«Проклят, хто зневажає свого батька й свою матір» (Втор. 27, 16).

«Хто проклинатиме свого батька або матір, того скарати смертю. Хто вдарить батька свого або матір, скарати його смертю» (Вих. 21, 15-17).

Кажуть, що білий лелека – незвичайний птах. У старості, коли птаха-мама стає безпомічною, дитинча її не покидає. Він приносить у клюві їй їжу та кормить її. У нас іноді трапляється гірше, ніж у лелек. Ми ніяк не реагуємо, коли хворіють наші батьки, але якщо наші діти хворіють – ми готові витратити любі кошти і кидаємось в самі дорогі лікарні! Так часто ми здатні забувати материнське кохання, що нас багато років зігрівало…

Отже, заповідь Божа звучить так: «Шануй батька свого і матір…»

Як же на практиці шанувати своїх батьків?

    1.Цінуй і підкреслюй їх позицію батьків, яке дав їм Бог – вони ж тебе привели на світ!

    2.Прояви вдячність (словами і поступками) за їх виховання і турботу про тебе, як про своє дитя.

    3.Признай їх життєвий досвід (він у них справді є); прислухайся до їх порад; поважай їх мудрість.

    4.Спілкуйся з батьками, розказуй і запитуй; якщо живете окремо – відвідуй їх.

    5.Будь привітний, чемний у словах, не підвищуй тон голосу, не приказуй, не жалуйся на них, не кажи злих слів. Якщо тобі роблять зауваження – потрібно вибачитись і не оправдовуватися.

    6.Не осуджуй їх навіть якщо їх спосіб життя неправильний.

    7.Необхідно їх дякувати і захищати їхній авторитет: не допускати, щоб хтось їх обмовляв чи кривдив.

    8.Умій прощати і проявляй терпіння та милість до їх слабостей.

    9.Молись за них – вони потребують духовної підтримки.

    10.Потурбуйся про турботу і піклування за них у старості.

В цей особливий день, коли ми вшановуємо подвиг Ісуса Христа, що вмер за наші гріхи нехай буде великим прикладом Його відношення до свого небесного Отця. Це відношення щирої довіри, безпрекословної покірності і глибокої поваги:

Євр.5,7-9:«Він за днів свого тілесного життя приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми до того, який міг його спасти від смерти, і він був вислуханий за богобоязність; і хоч був Сином, навчився з того, що витерпів, значення послуху, і, ставши досконалим, спричинився до вічного спасіння всім, які йому слухняні»

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!