Пастор
Николай Главник

Надія на зустріч

Тип статьи:
Авторская

Сподіваючись на мир – ми прагнемо миру і робимо все можливе, щоб його осягнути. Так само і очікування зустрічі з Христомдля старця Симеона було стимулом, щоб його шукати і врешті решт Його зустріти в храмі.

У кожного з нас в життібули хвилини, або години, або роки очікування. При цьому тоді ми мали своєрідні змішані відчуття: гнітючапечаль та терпіння в нескінченному очікуванні з одної сторони і передчуття насолодисправдження завітної мрії – з іншої.

Хтось очікував чергу, транспорт, екзамен, … і переживав щось подібне. Хтось інший чекав на вирішення своїх житлових, або фінансових проблем. Хтось чекав на зустріч з тою людиною, що тебе покохає і стане тобі вірним другом. Хтось очікував побачити в своїх дітях Божі благословення. Знайома тьотя на візку, хвора з інсультом каже: «я так хочу побачити правнуків!» — а внукам всього лиш 10-15 років! Можливо це дасть їй стимул боротися за життя ще років з 10.

Так буває в житті, що чого чекаєш – таким чиномі поступаєш. Сподіваєшся на вихід із складної ситуації – шукаєш виходу, молишся і не втрачаєш надії. Сподіваєшся на зміни – пробуєш, радишся, ризикуєш, аж поки не осягнеш результату. Ми знаємо, що «гіркота терплячого очікування окупається солодкістю його плодів». Тому, отже, правильні сподівання правильно впливають на наше життя.

Багато пророків очікували спасіння і утіхи для Ізраіля через Месію. Вони так жили самі, заохочували так вірити людей, і лише пророку Симеону Бог відкрив, що той його побачить особисто. Симеон багато років очікував побачити Христа (за переказами більше 200). Для цього він приходив у зібрання і все виглядав… Аж одного разу – ось Він довгоочікуваний Месія «очі мої бачили Твоє спасіння».

Читаємо Лук.2,25-35

Історія зустрічі Симеона із новонародженим Христом Спасителем містить досить цікаві протиречиві образи. Тут зустрілися дві протилежності:

    -Зустрічається старець і немовля – об’єднуються два різних покоління людства;

    -Симеон побачив перспективу спасіння і сам бажає смерті – повне заспокоєння і спасіння можливе лише після смерті;

    -Пророчі слова «поставлений для падіння і підняття багатьох» — люди завжди будуть займати дві протилежні позиції що до Христа;

    він буде знаком протиріччя» — відношення до Христавизначатиме те, хто на якій стороні;

    -Щоб відкрились внутрішні грішні мотиви людей потрібно буде іншим, святим людям пережити внутрішні страждання (35).

Зустріч з Ісусом Христом для кожного, з нас є вирішальним моментом у відношеннях з Богом. По-перше, це визначення того чи ти належиш Йому, чи ти залишаєшсяпо той інший бік християнства (лицемірства, гордості, обману). А по-друге, зустріч з Христом тепер визначатиме твоє майбутнє потім. Коли прийдеться неминуче зустрітись із ВладикоюВсесвіту. Рим.10,13: «Кожний, хто призове ім'я Господнє, спасеться».

Я вже зазначив, щоправильні сподівання правильно впливають на наше життя. Симеон був праведним, побожним і сповненим Духа Святого чоловіком. Також він мав добрі сподівання – він «очікував утіхи для свого народу» (25). Його правильні сподівання формували його характеристику і все життя. Отже, «гіркота терплячого очікування окупається солодкістю його плодів»..

Так само і в духовному житті… Якщо просиш і чекаєш Божої допомоги – вона прийде! Якщо сподіваєшся утіхи – знайдеш її! Якщо очікуєш вічного життя – воно наступить, не сумнівайтесь ні трохи! Від Господа потрібно очікувати доброго. Він є добрим і милосердним Отцем.

Флп.2,13:«бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням»

Пс.37,3-4: «Вповай (сподівайся, надійся)на Господа й чини добро щоб жити на землі й безпечним бути. Втішайся в Господі, і він сповнить тобі бажання твого серця».

    -Авраам, наприклад, чекав 25 років на здійснення обітниці про народження сина.

    -Іов очікував уздоровлення тіла та навіть вірив у воскресіння: «Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із порохуцю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу» (19,25-26).

    -Мойсей сподівався небесної нагороди і через це зумів відмовитись від Єгипту та не побоявся гніву фараона (Євр.11,26-27).

    чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому», — читаємо про Симеона.

На що ти сподіваєшся? Адже наші сподівання карбують наше майбутнє! Яке життя і служіння в церкві ти хочеш мати? Яке майбутнє ти очікуєш? Яку старість ти очікуєш для себе? На яку зустріч з Богом ти сподіваєшся?

Наші очікування мусять бути правильними – значить угодними Богу. Можливо вони мають походження від Божих обітниць із Біблії, або можливо, вони з'явились під час молитовних роздумів про майбутнє. Вони не суперечать Божим заповідям і несуть із собою вам мир та впевненість. Ми можемо і будемо очікувати багато речей, якщовони в Господі: щастя в сім'ї, спасіння рідних, припинення війни, безпечне життя в Україні, потішення для близьких, розвиток служіння, терпеливість в стражданнях, вічне життя з Христом у Його царстві.

Євр.11,16: «Нині ж кращого бажають, тобто небесного. Тому Бог не соромиться їх називати себе їхнім Богом: адже він приготував їм місто»Очікуйте від Господа кращого, живіть перспективою небесного.

Очікування — це основа віри. Без очікування нам нема в що вірити. Отже, унас мусять бути властиві, правильні очікування — Євр.11,1: «А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого».

Приклад. Восени сільський господар очікує урожаю, — отож він завчасно готує тару, провітрює комори, готовий прийняти багато овочів, фруктів, зерна.

Його сподівання мотивують його до поступків. Так і для нас – наші очікування заохочують нас приймати правильні рішення, говорити потрібні слова, чинити властиві поступки.

Бог не байдужий до наших сподівань і бажань. Він спів діє нам на добро. «Він викликає і бажання і діяння за Своїм уподобанням».

Флп.4,6-7:«Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі»

Отже, подія Стрітення вказує кожному з нас на зустріч з Богом. Він завжди і повсюди, перший шукає з нами зустрічі, бо така природа Його любові. Бог стоїть біля дверей нашого серця і стукає. Велике благо тим, хто відповідає на Його зов, і хто сам також шукає з ним зустрічі. Сховатись від Бога неможливо, якою б людина не була, розумна, здібна, могутня, чого б вона не досягла — вона все одно залишається людиною.

Сьогодні також добрий час зустрітися з Ним через молитву покаяння. Нам зустрічі з Богом не уникнути, — рано чи пізно кожен предстане перед Ним в кінці нашого земного життя. І про цю саме останню зустріч нам треба пам’ятати постійно! Нехай правильні сподівання впливають правильно на наше життя!

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!