Пастор
Николай Главник

Справжня краса

Тип статьи:
Авторская

Весна. Море квітів. Поздоровлення. В центрі уваги жінки і дівчата. Все так красиво і радісно! Дозвольте вашу увагу переключити на справжню красу.

Екл.3,11: «Усе він створив гарним у свій час»

Автором краси є Бог. Справжньою красою є сам Господь і все, що від Нього походить. Він любить красу і дав таке ж почуття людям. Нам подобається все красиве — ми насолоджуємось, милуємося нею і самі творимо красиві речі. Так воно має бути! А головне в цьому – віддати славу Богові, від Якого походить ця краса.

Пс.96,4-7: «Господь великий і вельми достойний слави, страшний над усіма богами. Бо всі боги поган — кумири, Господь же створив небо. Велич і краса перед обличчям у нього, сила й слава в його святині. Воздайте Господеві, сім'ї народів, воздайте Господеві славу й силу»

Пам'ятаймо цей важливий принцип реагування на красу. Бо її потрібно оцінювати не лише поглядом, але і розумом і серцем.

Приклад. В одному місті влаштували конкурс краси серед місцевих дівчат. На змагання приїхало близько 100 красивих і благородних дівчат, щоб завоювати звання королеви красоти. На подібних конкурсах, звісно ж оцінюють як зовнішні дані, так і їх талановитість, інтелект, вміння спілкуватись, творчість, юмор, етикет та інші характеристики. Дівчата довго чепурилися і одягалися і нарешті вийшли на сцену. Як же здивовані вони були, коли оказалося, що усі судді були сліпими!.. Тепер весь їх гарнітур і зовнішній блиск був непотрібним. Якби ж про це вони знали раніше – то напевно би приділили більше часу своїй душі.

Так часто буває і в шлюбі – дівчата піклуються більше про вигляд, а про характер і манери забувають. А потім у сімейному житті зустрічаються з багатьма неприємними сюрпризами. Бо чоловікам важливіше мовчазний і спокійний дух, вірність і покірне серце.

Пр.31,30: «Краса — річ оманлива, врода — марна; а жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!»

1Птр.3,3-4: «Нехай ваша окраса буде не зовнішня — заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідної та мовчазної: це многоцінне перед Богом»

Це не лише дівчат торкається -чоловіки також іноді багато часу приділяють зовнішнім атрибутам сили, багатства, популярності – а про внутрішню красу не думають. А в сімейному житті більшим попитом користуються благородство душі, ніжність, рішучість, богобійність.

Бог наший суддя. Він нас оцінює, але не так, як сліпі судді – але як Той, Хто проникає глибоко в серце, він розуміє думки, мотиви. Бог знає якими ми є всередині. Він знає чим є справжня краса і ми мусимо на це рівнятись!

Як же нам навчитись творити і виражати красу?

Відповідь проста: Необхідно триматись прекрасного (тобто слави Божої) всередині себе, в душі, в думках. А все, що буде створено, сказано і зроблено нами — буде красивим!

Фил.4,8: «…усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи що будь похвальне, — про те думайте!»

Атмосфера внутрішньої справжньої краси буде світитись через наші слова і дії. Ми тоді зможемо віддзеркалювати красоту Божу. І саме так, тобто за внутрішніми ознаками нас судить Бог.

Рим.2,11: «Бо не дивиться Бог на обличчя!»

Поглянемо на два приклади різної оцінки краси людини.

Один такий інцидент стався коли пророк Самуїл вибирав найдостойнішого царя для Ізраїлю, після того, як найпопулярніший, найвищий і найгарніший чоловік народу (Саул) був відкинутий Богом за своє непокірне серце. Господь пояснив: «Господь бо не дивиться так, як чоловік: чоловік дивиться на лице, Господь же дивиться на серце» (1Сам.16,7).

Подібною пригодою стала поведінка цариці Вашті (рос. Астинь), що записано в книзі Естер. Могутній цар Ксеркс велів цариці прийти до царя і показатись у своїй красі, чим вшанувала б царя і його веління (а була цариця найгарнішою з усіх жінок). Але та зневажила його через свою норовистість і була відкинута. Головним аргументом для царських радників було таке: «Ще сьогодні перські й мідійські княгині, що довідаються про вчинок цариці, говоритимуть про нього всім князям царя, і буде чимало зневаги та прикрощів» — малося на увазі«жінки через її поступок будуть маловажити своїх чоловіків (Есф.1,17-18). Замість неї царицею стала Есфір – покірна, мудра, богобійна і водночас красива жінка.

Як легко можна помилитись, обманутися зовнішньою показною красою. Та наш сьогоднішній текст чітко говорить: “Бо не дивиться Бог на обличчя”. Тут апостол Павло говорить про те, що суд, який нас чекає в останній день, буде праведним судом. Ні зовнішній вигляд, позиція чи стан людини, її багатство, соціальні стосунки не мають жодного впливу на Бога, бо Він справедливий у суді Своїм. Жодна дія з нашої сторони не вплине на Його справедливе рішення: “Бо не дивиться Бог на обличчя”. І не тому, що він очі закриває подібно сліпим суддям, а тому, що він розцінює нашого духа!

І останнє, що до свята. У нас, у людей після гріхопадіння з'явиласьзла тенденція – заміщати славу Божу (красу) на подобу, що зображує створіння – різні істоти та предмети. Діла рук людських і самі люди стають ідолами та предметами поклоніння. Звідси походить бажання вирізнитись самому, або прославляти чиїсь здібності, або святкувати якісь урочистості. Хотілося б замислитись: Чи не принижує таке наше святкування слави і краси Божої?

«Воздайте Господеві славу його імени… Велич і краса перед обличчям у нього, сила й слава в його святині» (Пс.96).

Якщо кожен з людей щиро погляне на дивовижні явища в природі, закони життя та відношень, різноманітні живі істоти, всілякі предмети, подумає про інші прояви краси – звуки, кольори, аромати, переживання в серці і відчуття на дотик. Якщо замислиться над силою внутрішньої, духовної краси людської істоти – то він неодмінно буде вражений могутністю Божої краси, Божої слави, яка приведе до її Автора, Бога. Йомо нехай буде слава навіки. Амінь.

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!