Пастор
Николай Главник

Притча про зерно гірчиці

Тип статьи:
Авторская

Вступ.

Людська здатність оцінювати речі опирається на розміри, ціну, красоту, славу.

Як правило, ми не можемо заглянути в глибину, або передбачити наперед.

Оцінюємо те, що бачимо і при тому тільки зараз.

Наприклад, країни світу не могли оцінити маленької держави Японії, яка стала одним з могутніх світових держав.

Часто малесенька щілинка у великій водній дамбі здатна з часом розірвати всю греблю. Або невеличка рослинка під асфальтом може зруйнувати дорогуі розколоти тверду основу.

ØТак само життя, заховане у самому малесенькому зерняті зростаючи призводить до утворення великої рослини, яка розмірами перевищує у мільйони разів попереднє зернятко.

Ізраїльська нація була в неволі сотні років і в залежності від інших могутніх світових держав. А той, хто проповідував царство – простий сільський молодий чоловік, який не мав ані війська, ані багатства, ані високої позиції у суспільстві.

Однак Ісус звертає увагу на принцип росту, джерело життя та час для осягнення результатів.

Мф.13,31-32

Кущ гірчиці росте вищим за пшеницю та інші злаки. Але зерно його набагато менше. Тому тримаючи на долоні зернятко гірчиці не треба наперед прогнозувати, яким воно виросте, якщо не знаєш.

Ісус Христос вибрав саме зерно гірчиці, так популярне в Ізраїлі, щоб показати принцип духовного зросту: з малого у велике.

На початку християнства царство Боже складалося з 12-ти простих учнів одного Учителя.

Але вже через п'ять років ця кількість збільшилася до 10-ти тисяч послідовників-християн. Сьогодні тих. Хто сповідує християнство на землі проживає близько 2-х млрд. людей. А додайте тих. Хто вжена небі…

(я собі порахував, дуже приблизно, якщо зібрати усіх відроджених християн усіх віківта тих праведників, що жили раніше – то можна було б на всій землі створити повноцінну християнську державу з самих тільки християн – тобто 10-15 млрд чоловік).

ØЦе ми називаємо принцип росту. Або принцип примноження.

ØНе важливо мати відразу результат, але дуже важливо зберегти життя.

Подібно діє і Божа ласка: Почув одне слово і задумався. Потім зрозумів істину і з'явилася віра. Через якийсь час ти вже сповідуєш Ісуса своїм Господом. Так почалося життя. А ще через якийсь період приводиш інших до Господа. Життя помножується – царство збільшується!

Брати та сестри, зерно, що сіється, росте та приносить плід дає нам прекрасну ілюстрацію Божого спасіння серед нас, людей.

З цих 4-х притч ми навчилися духовних істин, які стануть благословенням для тебе у житті:

  • На початку, щоб отримати життя необхідно розкрити своє серце для Бога – бути добрим ґрунтом. На покірне і уважне серце Бог сіє Своє слово благодаті.
  • Щоб життя могло розмножатися, рости – спершу необхідно померти для себе самого, свого егоїзму. Не доказувати свої права, не вимагати любові до себе, але довіритись Богу. Давання нас незробить бідним. «хто скупо сіє – той скупо жати буде».
  • Духовний ріст проходить по Божим принципам і не потребує наших зусиль. Дух, який в нас поселяється Сам по Собі приноситьплід: любов, радість, мир, терпіння, віра, доброта …
  • Не дав Бог нам права судити інших та установлювати справедливість («Божий порядок»), — Він Сам це професіонально зробить у Свій час при жнивах. Час покаже.
  • Ганятись за великими результатами тоже не Божий принцип. Важливо берегти життя, а воно у свій час приведе до великого Царства Небесного. (2008)

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!