Пастор
Николай Главник

Благословіння Халева

Тип статьи:
Авторская

Навіна 14,6-15

Халев походив із коліна Іуди. Він був учасником подій виходу з Єгипту і свідок Божих чудес цього визволення (кари Єгипетські, перехід через море, гора Синай, бунт проти Моісея і послідуюча Божа кара). Його разом з Ісусом Навіном та ще 10-х лідерів назначено розвідниками у завоюванні обітованої землі, бо він був головним серед свого племені і коліна Іуди.

Халев (калеб – «хоробрий, гарячий, собака, що кусається») – цілком можливо, що це була його кличка, яка потім стала іменем власним.

«кенізій» — можливо вказує на його походження до того, як приєднався до народу Ізраїльського. А можливо також, просто кличка.

кенізійці – це плем’я язичників, що жили в Хевроні, ще до Авраама. Бог вивів Авраама з попереднього місця проживання в обіцяну землю, в Хеврон. Після того, як Авраам прийшов туди деякі кенезійці увірували в Бога і приєдналися до ізраїльського народу. Халев і був, можливо, потомком одного з тих, хто увірував від Авраама і прийняв його віру.

    ØТак і багато з нас, увірувавши стали частиною Божого народу, церкви Христової і увійшли в Божі благословіння, які Він обіцяв вірним своїм слугам. І не важливо, яка у кого була раніше «кличка»…

    Пс.37,22: «Бо благословенні Богом заволодіють краєм, а кого він прокляв, знищені будуть», 29: «Праведники заволодіють краєм і житимуть повіки у ньому»

Халев був мало помітним на фоні Ісуса Навіна, вождя замість Мойсея, проте його особистість надає нам неабиякий зразок праведності, вірності і відваги. Бог про нього так каже:

Чис. 14,24: «Слугу ж мого Калева, за те, що був іншого духу та вірно слідував за мною, введу я в землю, до якої він уже ходив, і нащадки його володітимуть нею»

Сьогодні, на прикладі Халева, будемо вчитися того ж духу, щоб володіти обіцяною землею. Дух Халева — це слухняність, сміливість і терпеливість.

1.Отже, слухняність. «я був повнотою слухняним супроти Господа, Бога мого» (8.9.14). — Ця риса ідентична вірності та посвяченню (преданности).

Сьогодні слухняність є дефіцитом. Усі шукають свого, а в точності слідувати наказам- не популярно. Близько 5-ти разів він каже таку фразу: «так наказав Господь». Слова Божі лишилися в серці Халева і звідси у нього віра – від слухняності Божим словам.

У Чис.14,1-2 записано, що увесь народ прийняв до серця свідчення більшості – вони плакали всю ніч і нарікали на Мойсея і Аарона. А Халев, наперекір більшості, вірив словам Господа і стояв твердо в цім переконанні. Він, спостерігаючи приголомшливу дію цієї вістки, підбадьорював народ і будучи заохоченим упованням на Господа запропонував невідкладно приступити до завоювання землі. Він вірив Господу і твердо знав, що Свої обітниці Бог виконує і які б не були численні вороги Ізраіля, Бог все одно дарує йому перемогу.

Так і через 45 років його віра в Господа була такою ж. Він звертається до Ісуса Навіна:

І.Нав.14,12: «Тож дай мені тепер цю гору, що Господь того дня був говорив про неї, бо ти чув того дня, що там живуть анакії, й міста там великі та укріплені; та, може, Господь буде зо мною, і я вижену їх, як Господь сказав був»

Ми знаємо, що так і сталося– Халев завоював Хеврон і вигнав звідти велетнів, синів Анакії.

    ØДля нас прикладом є віра Халева – «бути повнотою слухняним супроти Господа». Вірним бути в щоденному житі і проявляти послушність, коли зустрічаються випробування, труднощі, коли перед нами велетні. «Очі мої на вірних краю, щоб жили зо мною» — каже Господь (Пс.101,6).

    2.Сміливість.«я приніс вістку за щирим переконанням моїм» (7) – Халев не тільки щиро вірив словам Господа, але і відважно відстоював свої переконання перед людьми. Він першим, наперекір їх погрозам, в обличчя тисячам незадоволених і переляканих людей, не очікуючи підтримки і не зважаючи на силу опозиції заохочував слідувати наказу Господа.

    Чис.13,30:«Тоді Калев заходився втихомирювати людей, що були проти Мойсея, і промовив: “Ми таки підемо й посядемо її, стане бо сили в нас її підбити»;

    Чис.14,9-10:«…тільки проти Господа не бунтуйтесь і не полохайтесь людей тієї країни, бо вони для нас, мов хліб. Захисту в них немає, а Господь з нами: не лякайтесь їх.” Та вся громада заговорила, щоб побити їх камінням».

    ØОдин із сильних страхів людських – це страх перед людьми, «а що скажуть люди?». Це наша гордість не допускає щиро сповідувати свою віру. Нам легше мовчки погодитись із думкою більшості, щоб не виділятись, не оборонятись, не викривати свої переконання.

Також відважність Халева проявилась в практичних діях по відношенню до ворога. Він не тільки знав, або чув, але сам особисто бачив велетнів. Проте сміливість Халева проявляється в тому, як він оцінював перспективу: Він бачив також добру і родючу землю, яку обіцяв їм Господь, але дорога туди йшла через велетнів. Тому вони були всього лиш поріг, через який потрібно переступити; як сміття на дорозі, яке потрібно прибрати. Та й потім, через 45 років Халев просить позволити йому довершити діло – завоювати землю і саме тих велетнів, що так страшили людей, — що він успішно і зробив.

    ØВ нашому житті також можуть появлятися своєрідні велетні – труднощі, страхи, сумніви – «я не достойний, я не зможу, ніхто мене не підтримає, а якщоя допущу помилку, …». Це може блокувати наше служіння, наші хороші наміри і наш успіх. Не бійтеся, якщо це Боже діло – все буде добре, Бог проведе і дасть силу перемогти.

    3.Про терпеливість можна сказати лише те, що пів життя Халев проявляв таку саму вірність і надію до Господа. Він до кінця проніс свою естафету і, як далі скажемо, передав наступному поколінню. 45 років очікував, не зневірявся і беріг слово, яке повинно виконатися. А коли прийшов час, то він зрозумів, — це другий шанс і сказав: «дай мені оцю гору». І він осягнув мету, заволодівши цією землею!

    4.Благословіння в родині Халева.

    ØВже той факт, що Халев лишився живим в порівнянні із сотнями тисяч померлих в пустині бунтарів свідчить про особливе Боже благовоління до нього.

Чис.14,10-11: «…І ось тепер мені вісімдесят п'ять років; але я й досі почуваю себе таким сильним, як і тоді…»

    ØВін не тільки вижив, але його родина збільшувалася (коли всі помирали). В пустині в нього народилася дочка і він наділив її наряду із синами спадщиною і землею і водними джерелами. Окрім того видав заміж її за благородного і відважного героя Гофоніїла, який потом став першим суддею в Ізраілі(І.Нав.15,15-16. Суд.3,9). (Кіріят-Сефер – це місцевість, де також жили велетні, яких усі боялись). Халем є прикладом піклування про майбутнє: Чи популярно сьогодні ставити умови майбутньому зятю…

    ØХалев завоював гору, розбив трьох потомків Єнака (саме тих велетнів, що устрашили Ізраіля), здобув їхні землі і міста. Головне місто називається так само, як і гора – Хеврон (925 м). Це саме той Хеврон, де жив Авраам і Сара, де вони і поховані в печері. Там росте знаменитий Мамрійський дуб, де Авраам приймав ангелів (кажуть, що і сьогодні в Хевроні є та печера і останки мамрійського дуба). Іменно на цьому місці жили Адам і Єва – перші люди на землі і також, по приданню поховані в Печері патріархів. До речі, в цій печері поховані також Ісаак, Яков, Ревека та Лія. Пізніше Хеврон став столицею Ізраїля і резиденцією царя Давида.

Отже, вірність, терпеливість і відважність Халева є для нас великою заохотою покладатись на Господа і сміливо слідувати Його словам.

Іс.57,13: «…Хто покладається на мене, успадкує землю, посяде мою святу гору»

Не важливо, яке минуле було у вас – важливо в кого ви вірите тепер. Не мають значення сила і розміри противників – головне слухняність Божим словам в конкретній ситуації.

    ØЩо заважає нам бути таким вірним Господу, як Халев?

    ØЯкщо Бог використовує 85- річного діда, щоб перемогти велетнів, то нам нічого боятись.

    ØЯкщо ви з Господом – отримаєте обітниці і своє місце на горі.

Євр.10,38-39: «А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньомуТа ми не з тих, що відступають собі на погибель, а з тих, що вірують, щоб врятувати душу»

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!